Кажуть людина звикає до всього, випробування ідуть нескінченно, виють неначе зубний біль тривоги, і українців вбивають щоденно... Звично що жити нам стало жахливо, темрява, обстріли і беззаконня, красти й брехати найвищим властиво, з часом до рідних втечуть в закордоння! Для недовір'я знайдуться причини, зранку прокинутися це вже щастя, і до війни теж звикає людина, звикнути може, змиритись не вдасться...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016475
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2024
автор: Олег Князь