(із розділу банальна гундарівщина)
В тихому болоті два чорти
каламутять воду спозаранку.
Певно, щось стараються знайти.
Може, навіть, срібників бляшанку?
Ставить ланковий їм трудодні,
куцаки завзяті, роботящі,
аж по вуха йорзають в лайні,
не стуляють ні очей, ні пащі,
видають, то вірші, то есе
два такі таланти надприродні.
Що не дай, усе зведуть на псе.
Віршомази, йолопи Господні.
30.06.24р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016513
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2024
автор: Микола Соболь