Верба (166)

А  хочеш,
я  в  тебе  закохаюсь?
Ти  щось  мені  грізно  торочиш,
але  я  цього  не  лякаюсь.

То  хочеш  цього,  чи  ні?
скажи-но  мені  хоч  слово.
Бо  сам  я  на  тій  чужині,
нашу  казку  забуду  чудово.

Я  на  місці,  а  ти  ще  ні,
я  чекаю  тебе  під  вербою.
Споглядаю  стрімкі  течії,
вони  ваблять  мене  за  собою.

День  і  ніч  все  сиджу  і  не  знаю,
чи  ти  прийдеш  до  мене,  чи  як?
На  сопілці  я  поки  зіграю,
пісню,  що  написав  земляк.

До  світанку  тебе  поруч  немає,
розбиваються  глечики  мрій.
Окрім  серця,  він  нічого  не  має,
музикант  подаєття  у  бій.

Течія  переважно  сильніша,
і  холодна  вода  огортає.
Серед  риб  йому  доля  миліша,
сльози  дівчини,  вже  світає..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016520
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2024
автор: Zak_Marko