Едем зробився Гетсиманським садом:
колись квітуча, щедра, солов’їна,
вже третій рік лежить земля в руїнах,
немов жита, побиті Божим градом.
І літо нам підносять, ніби чашу,
осяйну чашу, золоту, жертовну,
вогню і крові аж по вінця повну,
випробуючи – вкотре? – стійкість нашу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016600
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2024
автор: Світлана Себастіані