Божого Нового рочку
одягла
луб'яно-лляну
в
синіх водах
викупану
в
волошково-дзвіночковому небі
вивітрену
у
викульбабиному сонечку
вибілену сорочку
Сьома панночка
Лип'ясочка
у котрої
придорожними жовтокониками
та
ромбарбаровими зернятками
випацьоркована запасочка
а
теплими грозами
і
рясними зливами
найтепліші дні
вишиють
на кожному рукаві
порічок
бульбашки соковиті
і
шовковицею казани
налиті
її
шалянові вбйори
кличуть
кольорами
до господи-обори
щоби
вербенові зав'язки
спустилися на аґрусові затраски
а далі
лавандовими швами
і
мальвовими стібками
під промінням гарячо-небесної праски
вирівняли колисанку
вигойдану з самого ранку
але
щойно вшиту
гілочками самшиту
а
вже захований у льох
недавно вилущений горох
по
шклянних стінках
боками постукує
до
червонобоких помідор підморгує
а до огірків друзяк погукує
— гуртуйтеся, не марнуйтеся!
поки ще є час не лінуйтеся!
бо потім лише
хааап
і вам кожен рад —
як маленька Даринка
так і дідусьо Остап
раптом
гудуни-джмеляки повсідалися
на пахучі липові гілляки
тай гойдаються
до бджілок залицяються
котрі обліпили тільця пилочком
та носяться з ним
як з курчатами квочка
що
тримає в дзьобику двадцять п'ять поводочків
жовтогарячо
ненаситних
клубочків
по подвір'ї бігають
щось шукають
а як знайдуть —
дзьоб!
та утікають!
Марія Дребіт
01.07.2024 Португалія
малюнок авторки у ші
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016601
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2024
автор: VIRUYU