Вигоріло все. Переболіло.
Спопеліло. Зникло між вітрів.
Парашутик озирнувся білий
І «прощай» мені прошепотів.
Потерпання і життєві драми
Пухом огортали височінь.
Кожен рвав стосунки і не тямив:
Ми від себе, власне, втікачі…
Скривджене дівча в дорослім тілі
Загрубіло від нещадних ран.
Вигоріло все. Переболіло.
Пустка. Безнадія. І жура.
У повітрі – незабутні дати
І апатія глухоніма.
Перестала болі відчувати.
Збайдужіла. Все. Мене нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016623
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2024
автор: Білоозерянська Чайка