Привченим вмирати — несу ідеї
Якщо нема домінанти внутрішнього дійства (духовного) над описовістю, тобто, над довгими ходами в мистецтві, над наукою (а науки інтелекту — всього тільки мова про мову: цілком описова!!) — стає неможливим заглиблення і огненно-Божий прорив у глибинах внутрішнього світу і синтез че-рез нього світових сил! — що хочуть прорватися.
Хто усвідомив це добре — нехай, як такий, що витикається над нацією, добре роз’яснить тим митцям, хто в сухому ака-демізмі, — і вченим. Нехай іще ліпше розповість євреям, — ці швидше проясніють, зрозуміють, аніж українська і російська культури... Отож! бо, можливо, обмежений він сам такими…
Суть науковців в корені змінюється — на свідомість духа з Духом. На домінанту, отже, владичного дійства в Ньому, у всіх напрямках, со-вісті з Ним.
Досить вам, щоб запрацювати з собою, взнати: усі, крім геніїв духу, знаходяться в песимізмі, скорботі. Не лише в кри-зі — в уявній безвихідності. Але й у печалі вмертвлюючій — як в світовому життєвому факторі. Печаллю інтелектуального поля — тепер земнорозуми вполонені, вполонені надовго і, можливо, дехто до кінця. Любов — тому змілкішала. Тому і працює бандитизм, криміналітет при владі.
Носіїв геніїв тепер не слухають.
Але план Божий є.
В Христі ідеї є.
Носії геніїв — цілком навпаки — у домінанті творять в надмисленному. Як здогадуєтесь, творять із надформного у форми: в них дух з Духом Святим. Вони своїм інтелектом, як підконтрольним інструментом, лише добудовують, де слід, і оптимізм, і веселість не зоставляє їх.
У них така робота — направлена на прориви, вони квіт-нуть — на проривах, духом в Духові. Спасіння є в Христі, в Христі й ідеї є. У них воля до Духа, безсмертя. У всіх воля до життя і смерті: а в них — до безсмертя!
Ще раз: чи не в усіх, хто нині живе, устремління волі до споживацького життя (психологічно агресивноміщанського, проте вони вважають, що гарно так їм є). Через нецерковну свідомість, отже розбещену статевість, не захищену райськи, ними зроблену гріховною, — у них воля до смерті...
Розумні добре знають це. В мене воля до безсмертя, хоче-те чи ні. То вона не мною, а Богом виповнюється; і світ з во-лею до життя і смерті Волі дуже заважає. Світ не з волею Христа!
А мені від тертя користь —в огненній творчості і справі! Радіти всім личить!!
Бо в мені ділом долається песимізм світу: бачення-ми духом в Духові, натхненнями і звершеннями в слові, ство-ренням людини нової! Хто таке ще скаже?
А тому радуйтесь, радуйтесь і радуйтесь! — мовлю вам.
09.06.2010
(З книги "Живе в мені Христос", 2012, розташована у Вікіпедії у розділі "Автор книг",
та заблокована спецслужбами рф)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016635
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович