Під небом забутих атлантів…

Півфунта  фіглярства,  дрібок  синяви
І  ось  вже  ви  справжній  відступник
Не  дуже  приємний  на  погляд  зими:
Розумник,  заручник  ,паскудник…
Та  знову  до  справ  нам  
Під  дах  із  струмків,  
Троянд,  свіжозібраних  в    тіні.

До  гілля  густого  червоних  юрків
Припнути  б  пісні  солов’їні…

Малятко!-помовч  відповідно  рокам,
Бо  явне  й  уявне  і  правда,
Ніколи  ще  так  не  співали  волам
Під  небом  забутих  атлантів…


фото  скульптури  з  інтернету

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016637
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2024
автор: bloodredthorn