Усі слова давно загубились,
Тобі тісно у могилі сирій,
Виміряти спокій не смій
Серед тіні у глибокім проваллі,
Чуєш ниє і у серці болить,
Скільки дертись до світла не знаєш,
Зупинись ти не втримаєш віру у пеклі,
Де за кожним кроком твоїм,
Вік слідкують химери прокляті.
Скільки крові пролито даремно,
Божевілля захопило весь світ,
Мучить голодом, видирає обличчя,
Час ненависті, люті і гніву.
Прийшла негода в кожен дім,
Пройти між стінами не в змозі,
Пітьма навколо душі топить,
І серед мертвих ти не спиш,
Чекаєш постріл у спину.
Куди подітись від жадоби?
Я чую подих серед мертвих,
Усі слова як зламані кістки,
Кипить сльоза у глибині,
Де віра зідрана до крові,
Ти мариш спокоєм і сном,
У забутті блукає серце.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016654
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2024
автор: Ти не осліп