Верба плакуча стихла над ставком,
проміння сонця гладить їй волосся,
рясним багрянцем небо налилося,
зове лелека вечір за селом,
летить тріскучий клекіт увсебіч
і затишно стає, аж донезмоги,
благословенна всемогутнім Богом
спускається на землю тиха ніч.
03.07.24р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016684
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2024
автор: Микола Соболь