Чи то ніч покриває безмежжя,
Чи то день розмальовує всесвіт,
Усевишній в сакральній правежі
Виколисує іскри небесні.
Миготливі палючі створіння
Божі руки надією пестять,
Обіцяючи жаром нетлінним
В каганцях пломеніти чудесно.
Тож потому Творцева правиця
Кожним грудям дарує іскрину,
Що вогнем нутряним розгориться
І не зрадить світильник до згину.
Тільки десь каганець сиротливий
Безнадійно у потемках скніє:
Чи то ґніт ліг під списами зливи,
Чи вогню отой Бог не наміряв?
Chara Vinna
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016688
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2024
автор: Chara Vinna