На Меморіалі Слави тишина...
Вітер тужно знамена гойдає.
Скільки горя принесла війна...
Й кінця краю біді тій немає.
Дивляться з портретів в мою душу
Очі Героїв , що в боях полягли.
Біль моє серце знову зворушив,
Які ж красені хлопці були!
В декого - в очах багато туги,
В інших - іскра мужності горить.
На грудях ордени й медалі за заслуги!
Й одне - бажання. Всі хотіли жить!
Та випала усім полинна доля,
За рідну землю мужньо полягли.
Щоб мир настав і та жадана Воля,
Щоб українці в спокої жили.
За рідну землю і за мирні сходи,
За неба безхмарну блакить,
Поклонися доземно Героям , народе!
Їх подвиг у віках буде жить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016714
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2024
автор: Калинонька