Розбита фортеця (171)

Напої  мене  ртуттю,
я  сиджу,  не  пручаюсь.
Відчинивши  ворота,
помилився  і  каюсь.

Обезкров  моє  тіло,
поламай  всі  кінцівки.
Забери  мої  сльози,
розтрощи  всі  платівки.

За  поразку  у  битві,
за  здачу  фортеці.
Спопели  все  навколо,
залишись  у  безпеці.

Окропи  мою  тушу,
галоном  бензину.
І  разом  у  цих  стінах,
я  із  ними  загину.

За  всі  хибні  надії,
на  кращії  зміни.
Змусь  усе  тут  горіти,
полиши  вже  руїни.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016724
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2024
автор: Zak_Marko