і хто я такий щоб писати під не своїм віршем
чи винний що вірша чийогось пора почалась
не з першого разу як гарно теперішнє вийшло
і сила і вміння й наука прийшли звідкілясь
не рима вирішує долю слабкого куплету
не сильна цитата чи нахил за почерком рук
а те скільки метрів лишилось по полю до злету
і те за якою шкалою в правдометрі звук
а тим хто літає нагадувати про посадки
про усмішку в дуло айфона про заздрість і гнів
а то вони думають що у них все у порядку
хоч видно як ґрунт їх земельною сіллю збіднів
пізнати не хочуть що поряд є Меліоратор
Куратор Синоптик Цілитель Він Сам знає Хто
це Він у вас був коли ви відчували що свято
і це Він коли солі щодня дає років на сто
а це вже від власного я яке в кожного богом
з малої він літери в них як у декого Ви
вони в нього просять у храмах щодня допомоги
бо й досі розплющить очей на свій храм не змогли
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016767
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2024
автор: Щєпкін Сергій