Залишити своє минуле у минулому назавжди
Закрити шлях до всіх нездійснених бажань
Насправді, не потрібно нам боятись правди
І час пройшов, утратив шанс, йди без вагань
Не повернуть ніколи втрачені моменти і надії
Лиш зрозуміть потрібно помилки страждань
Та пробудити в серці знову дивовижні мрії
Найщасливішим ти в усьому світі знову стань
Залишить тих, хто так й не зміг тебе прийняти
Постійно поза очі в сумнівах своїх тебе топив
І твою правду так і не змогли в собі прийняти
Думки заздрісних друзів їхній мозок їв та пив
Відрізати той край в якому бачилось майбутнє
Куди непрохідним й заплутаним став шлях
Де тільки залишилася змарніла тінь, відсутнє
Кохання, що тобі втрачати не хотілось, страх
Не повертатися туди, де більше не чекають
Не марити дурним бажанням спробувати знов
Закреслити так само, хай вони уже страждають
Надія їхня сохне хай у них серед пустих розмов
Нове життя, нова надія на омріяне майбутнє
Та до кінця закрити всі гештальти так не просто
Бо в снах нестерпно інколи минуле ще присутнє
Страждати заставляє твоє серце знову ненависно
Забути, видалить усіх хто не побачив твої мрії
Та знав лише бажання брать, навзаєм не давати
І якось ранком, в тишині відкривши свої сонні вії
Відчуємо, щасливі без гештальтів змогли стати
03.07 2024 (Яресько Я.М).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016771
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2024
автор: Ярослав Яресько