Я вже почав в роки вдивлятися
і притоптав своє минуле
Та тільки темряву я бачив
минуле все перевернуло
І тут з'явилось наче світло
потрапив білой точкою в груди
І промінь почав нарізати
запеклу кров з ребер на скули
Бо я давно вишу на гільці
в такому темному я місці
Я вже давно став кажаном
і білий світ не мій давно
Но світло знало свою справу
і шмат за шматом обрізало
Мою на колір чорну плоть
спаливши навіть що цвіло
І відтепер немає горя
немає згадки про неволю
коли мене тримали болем
в заручниках чужої долі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016780
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2024
автор: Андрій Листопад