Перли творчості

(Пам'ятник  Альонці  —  символу  Росії  —  було  встановлено  на  честь  250-річчя  села  Нова  Альонівка  неподалік  від  міста  Нововоронеж  Воронезької  області.  Згодом  пам'ятник  таки  було  демонтовано  —  місцеві  глузливо  називали  його  символом  Апокаліпсису)

Буває,  що  насниться  щось  таке
жахливе  дуже  —  смертне  перехрестя,
літак,  який  в  останньому  піке
летить  до  пекла,  вірусу  нашестя,

дебешник-цар,  голодна  лють,  війна,
харасмент,  свинство,  знищення  культури
чи  інше  щось…  Наприклад,  ось  вона  —
Альонка,  приклад  файної  скульптури.

Одразу  не  впізнати  тітку  цю  —
над  загадкою  марно  розум  б'ється,
побачити  красу  нефахівцю
без  сумнівів  напевно  не  вдається.

Похмура  мавпа?  Вишквар  маячні?
Вампірів,  вовкулаків  хижих  мати,
яка  до  нас  приходить  уві  сні
та  змушує,  спітнівши,  верещати?

А  може,  птеродактиль  то  нічний?
Колись  тайга  була  тропічним  лісом.
Жила  летюча  кобра  в  сельві  тій,
розбещена  якимось  хтивим  бісом.

Цю  бомбу  генетичну  крізь  віки
тайожний  люд  нам  ніс  у  подарунок.
Аж  ось  і  вибух  —  склались  так  зірки,
диявола  химерний  поцілунок

отримав  нині  у  тайзі  митець.
Проблеми  з  хистом,  мабуть,  мав  суттєві  —
скульптурка,  м'яко  кажучи,  …ець,
такого  ще  не  бачили  місцеві.

Рассєї  символ  —  ось  що  це  таке!
Хіба  ж  її  ви,  дурні,  не  впізнали?!
Дрімуче  щось,  занедбане,  бридке
зліпили  вам  масони-ліберали!

Це,  мабуть,  не  рассєйське,  це  Далі  —
таке  місцеві  кажуть.  Був  у  гримі,
ліпив  десь  у  загидженім  кублі
інкогніто,  в  шпигунському  режимі.

Не  вірять,  кажуть,  що  Альонка  ця  —
не  їхня,  це  заїзжа  арт-левиця  —
страшко  мерзенне,  схоже  на  мерця,
біблейська  хвойда,  грішниця-блудниця.

…А  може  правда  все  це,  зла  й  брудна,
народжена,  можливо,  ненароком?
Вилазить,  світ  лякаючи,  вона
з  багнюки  поступово,  крок  за  кроком.

Подяка  недолугому  митцю  —
був  світу  образ  явлений  правдиво.
Побачив  світ  красу  тайожну  цю.
Хіба  ж  Альонка-зомбі  —  це  не  диво?

Та  все  ж  в  той  час,  коли  ми  всі  спимо
й  не  в  змозі  наші  сни  контролювати,
не  дай  Господь  побачити  це  ***  —
шедевр  мистецтва  «шостої  палати»…

Пора  вже  спати…  Зовсім  скоро  ніч,
але  боюся  лізти  я  на  піч…

(грудень  2020  р.)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016812
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2024
автор: Геннадий Дегтярёв