Я говорю не завжди те, що думаю,
і думаю не те, що говорю –
бо не дарма колись назвали Думою,
благословивши на життєву прю.
Але частенько все ж сказати хочеться
відкрито, неприємно, без прикрас,
усім лакузам і відвертим збоченцям –
минеться неподобства цього час!
Не сам, звичайно, доведеться думати,
оте зело пришвидшити аби.
Невже ніколи у житті не думав ти –
сами у роті не ростуть гриби?!.
05.07.2024, СВ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016842
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2024
автор: Олександр Мачула