Хмелівському й Коляді

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=bve8t8UsmHw[/youtube]





Колись  давно  в  якесь  там  свято,  
Що  святкувало  все  село,
У  клуб  людей  зійшлось  багато
Й  доволі  гамірно  було.  

Можливо,  то  були́  обжинки:
Хміль  закінчили  обривать,
Але  за  працю  трудомістку
Потрібно  радість  людям  дать.

Тож  запросив  тоді  Хмелівський
(До  речі,  він  був  керівник)
Місцеву  та  відому  зірку,  
ЩОб  в  той  концерт  додати  шик.  

І  ось  виходить  на  ту  сцену
Співак  відомий  Коляда,
Та  на  баяні  дуже  вправно
Акорди  ніжні  набира.  

І  неслась  музика  чарівна
Далеко  з  клубу  аж  за  гай,  
І  атмосфера  в  залі  мирна:
Спокійна,  наче  справжній  рай.  

Й  помі́ж  людей  в  маленькім  залі,
Тихенько  сидячи  в  кутку,  
Ще  молоденька  Слюсар  Галя
Вслухалась  в  музику  оту.  

І  хто  б  сказав.  то  б  посміялавсь
Тоді  в  обличчя  за  брехню...  
Проте  життя  всіх  поєднало:
Із  трьох  доріг  сплело  одну.  

Де  був  Олесь,  а  де  Хмелівський,  
Й  якась  там  Галя  у  кутку...
Разо́м  тепер  ми  -  люди  різні
Пісні  плекаєм  в  сповитку.  

Тепер  стараємось,  мудруєм,  
Вкладаєм  душу  у  слова,  
З  надією,  що  хтось  почує,  
Щоб  в  серці  пісня  ожила.  


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016856
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2024
автор: Ольга Калина