як медовий в мед заводить

                         Пресвятій  Трійці
                         із  Пресвятою  Богородицею
                         дивовижно  присвячується




І  знову
знову
се  —  осердечнюю
плин  перемінних  хмар
на  зрозумілу  бджолі
вічну  мову


о  є  нектар
і  ще  —  нектар
і  ще  б  хто  помоливсь  —
то  й  серця  рухаються
то  і  в  серцях  й  серцям  нема
                                 заслонки
то  —  й  не  нектар
і  ще  й  не  мед  —  а  духа  тонкість
мед  —…
тече  мова  любові


я  осердечнюю  всім  зрозумілий  дар
олюднюю
на  протискання
в  джмеля  мову


у  вічні
його  пролізання  й  притискання
в  «зів  левовий»,  і  в  «жовту  кашку»
і  в  «дивні  речі»
й  натомість  не  гроза  а  гул
атож  вага  й  громіздкі
                                               плечі
і  —  незважання  і  невтиснутість
                                                                     в  малечу
і  м’ятність  хмар
                                       на  язичках  м’яти


хай  Дух  —  у  слово
та  не  спішіть
мед  —  це  мова  у  любові
чи  зм’ятість  у  любові  —
                                         й  без  слів  мова…


то  все  пізніш
є  Дух  й  мова  любові
і  зрозуміла  бджолі  —  вічна  мова
як  ви  стояли  колись
в  гірній  мяті…
то  помолись
і  це  ніби  сказати  —  Натам
що  серце
може  вже  не  цебенате
й  що  легше?
життя  як  жарт?
Життя  —  як  жар

й  це  осердечнення
плин  перемінних  хмар
м’ятний  небес  удар
й  на  зрозумілій
й  бджолі  –
вічній  мові


пізніш
пізніш
пізніш  —  є
мед  —
мова  любові…


05.07.2024,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016872
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович