Ти - сірником підпалив довіру
І залишив від любові ,лиш дим.
Перейшов межу ...і сліз безміру...
І не замаскувати біль у грим.
Я трималась, як за соломинку
Від сліз потопала в океані.
З душі витирала пилинку...
І стрічала новий день в тумані.
Любов буває солодка, як мід
Буває , як сіль солона,гірка.
Ти - залишив у моїм серці слід
І не засолодить ягода терпка.
----------2----------
О доле циганко-смуглянко!
Подаруй зоряний вечір.
Закружляю з тобою у танку
Візьму на крила лелечі.
Де б не був в шалаші з тобою
Під зорями я щасливий.
Світи сонечком під горою...
Допоки буду, як голуб сивий.
Ти - візьми за руку, як дитя
І намалюй казковий рай.
Я відкрию тобі почуття
Ти - мене люби, і кохай.
О доле, циганко - смуглянко!
Ти - не зрадь мене ,не продай!
Поцілуй ,як сонечко зранку!
Пісню про любов заспівай.
О доле ,циганко-смуглянко!
Скажи, де милий мій живе?...
Стріну , як сонце на світанку
Нахилю - небо голубе.
--------------3-----------------
Доля , дає нам один єдиний шанс,
Знайти до серця слова любові.
А ми робимо дискомфорт - дисбаланс
Не можемо знайти перли у слові.
А ми кидаємо на вітер слова,
і робимо погоду у домі.
А від тривоги йде кругом голова,
Серце наше страждає у втомі.
Ти - зроби до щастя, всього один крок,-
І усміхнися сонечком з неба.
А життя, дає нам всім гарний урок,
Що іноді нам змовчати треба.
Ти - віднайди слова із красивих фраз,
Жени із серця дощі та грози.
Хай сяє душа від щастя, як алмаз -
І тим, кого любиш - витри сльози.
Поглянь, за вікном осінь... вже листопад!
Час в саду жовте листя зриває.
Сліди в наш рай замітає снігопад...
Зими не боїться, той, хто кохає.
А від подиху любові тане сніг,
І хочеться вище хмар літати.
А кохання , це є щастя оберіг -
Тре її від грози оберігати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016904
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2024
автор: Чайківчанка