2 ❤ «КОД — Світло Часу, або Мольфар віри» ❤️

2  Частина
============

   ***

Я  першому  горло  в  бою  перетяв,

Проскочивши  блиск  двох  рапір

І  лилася  кров  та  стогнав  на  Нотр-Дам

У  камені  грізний  Вампір,

Що  тихо  приліз

І  вилизував  кров,

Як  ворог  холодний  сконав,

А  я  вже  летів  і  черкався  в  стіну

Мій  план,  який  в  думці  складав  —

Ще  лиш  десь  на  сході

Лишилась  земля,

Якої  я  син  і  дитя,

Що  була  й  лишилась  —

В  святій  простоті,

Карпатами  вірна  —

В  Христі,

Бо  вже  мусульманський

Пішов  хід  по  всій

Європі  і  цілій  землі,

Щоби  повинилася  церква

Москви,

Яка  сатанинська  в  собі...

І  вершник,

Що  перший,

Заграв  у  трубу,

Як  Ангел  пролив  Чашу  зла,

Де  впали  Чорнобелем  —

Вод  і  землі,

Струєні  Русі  небеса,..

Щоби  другий  Ангел  —

На  чорнім  коні,

Родив  марноти  пустоту

Й  байдужістю  стали

Душі  людей,

Засмоктані  в  банків  політику..,

Як  Ангел,  що  третій,

Червоним  конем  —

Навіює  війн  сили  зла

І  вже  осідлали  машини  убивст,..

Де  кров  потекла,..

Потекла...

Остатнього  знаю,

Який  є  мій  друг,

Вірніше  —

Подруга  моя,

Бо  править  у  Засвітах

Тими,  що  я

Їй  в  жертву  послав  —

У  Смерті  ім'я  :

І  вся  вона  чиста,

Волоссям  руда,

Як  подих  морозить

Вогнем,

Щоби  прокосити

Стежину,  свята,

Для  вірних,

Що  світяться  днем,

Бо  вже  прокладають

Спасення  коралі

Небесної  дами

Вони,

Святої  у  правді,

Єдиної  в  суті  всього  —

Оранти,

Як  мами,

Якої  я  син  і  дитя,

Де  живого

Ще  мають  спізнати  Пророка,

Що  має  родити  Святая  земля

На  сході,

На  краю,

Звисока,..

Що  має  забрати

Святеє  святих

І  влити  людське

Їм

У  Душу,

Щоби  у  воскресшому

Були  живим  —

У  Господі  вічному,

Сущим...


   ***

Один  я  і  їх  двоє

Стали

Проти  мене  в  обладунках  —

Блистить  їх  сталь

І  холодить

Горяча  кров  рахунки,

Але  почали  і...

Вже  я  —  зовсім  не  "Я"

Для  них,

А  ніби  Ангел  смерті,

В  тьмі,

Де  шансу  вже  немає

Зовсім

Для  них  іще  живих,

Бо  піднялася  темнота,

Що  Сеною  жила

І  провістила  для  щурів,

Що  свіжа  кров  прийшла

І  вже  у  стаї  —

Не  злічити,

Накинулись  на  них,

Які  навчені  воювать,..

Та  не  з  щурами,

В  темноті,..

І  з  лихом  хоронить,

А  чи  без  лиха  —

Вже  ніхто,

Ніколи

І  ніде

Не  прийде  й  не  знайде

Цих  зайд  найкращих,

Що  кістьми  лягли

Тут  мертві,

В  криках  жаху,

Задзеркалля  мого  —

Стиха...

Я  подививсь  на  ці  кістки  —

Безформені  в  собі,

Бо...  

Не  треба  лізти  в  катакомби,

Де  я  господар  Тьмі,

Що  "Світло  Часу"  *  береже  —

Реліквії  святі

І...  голос  тихий  я  почув,

Що  в  мені  пролунав  :

—  Вони  прийдуть  тепер,

Ще  більше  в  силі,

Ще  більш  затяті,

Ще  міцніші  і  підготовлені,

Бо  це  розвідники  були,

Яких  ти  доконав,

Але...

Пора  забрать

Святих  оце  Святе

У  інше  місце  на  землі,

Яке  тобі  вказав

Я  в  сні...

   ***

Палав  Нотр-Дам

І  плакали  французи,

А  голос  з  неба  тихо  промовляв  :

"Ви  християнство

Блудом  зачернили  —

Політику  Мамони

Замість  Духу

Кожен  із  Вас  мав,..

Тому  віддам  Вас

В  руки  правосуддя,

Де  сам  Аллах

Пролиє  святу  кров,

Щоби  омити-оновити  Віру,

А  я  ожив  із  Воскресінням

Знов,

Як  Альфа  і  Омега

Світозору,

Що  заложив  людське  життя

І  дух  сприйняв  —

Святе  в  святому,

Яким  несу  нове  —

Без  каяття,..

А  ти  неси  святині  —

До  схід  сонця,

У  край,

Що  серцем  я  живу  —

Там  Древній  Храм  Творця,

Який  "Рука  Цариці",  *

Де  кров  оновлення

Знайду...

На  Україну  йди  !

Скоріше  !

Не  барись  !..

Тебе  охороняю  я

І  артефакти  —

У  путь-дорогу,

Аннуна́к-козак  спішись  !..

Їх  заложи  у  древні  ходи-шахти..!

Тобі  покажу  я  дорогу

І  всі  затру  для  ворогів

Сліди,

А  ти  —  мій  охоронцю

Віри,

З  благословення  мого

Із  цього  міста,

Із  Парижа  —

Уже  йди  !.."

***

Сонце  сходить  на  Карпати,

Сонце  все  тут  знає,..

Але  є  таємні  нори,

Що  лиш  вітер  має

Доступ  вільний  та  приволля

В  цих  печерах  древніх,

Як  магічні  зали,

Де  були  ще  тут,  до  предків,

Схронені  предвічні  —

Зір  далеких  і  незвичних,

Грізнії  Титани...  

Стелиться  дорога  в  горах

Проміж  бук  і  сосен,

Що  веде  тихо  до  схрону

В  бір,

Щоб  мали  хосен

Птиці,

Звірі

І  людина,

Як  спожиток  й  сховок,

А  в  долині

Між  камінням,

Водопад  іскриться  —

Гра  промінням  знову  й  знову,

Крижана  малина,

Якщо  вжити  ліком

Спорим,

Що  знімає  втому,

То  оновленням  зігріє

Й  омолодить  знову  —

Кров  і  тіло

Й  душу  нашу

Очистить  водою,

Як  бальзамом  живосильним,

Бо  живить  основу

Гір  цих  древніх  й  загадкових,

Що  були,  як  острів

У  далекому  минулім,

Де  Боян  погостив

І  співав  тут  під  зорями

Для  Стожарів  стелу,..

Малював  і  міряв  словом

Мамай  ще  новелу  —

Козакам  грав  на  бандурі,

Щоб  рясніли  ниви,

А  потім  опришки

Смілі

Тут  буяли

В  незліченній  правді  сили,..

Перейшло  цими  горами

Багацько  народу

І  крупинками,  як  злотом

Лишилось  в  залогу

Правди  Слово

Й  Волі  сила,

Яка  невмируща,

Бо  тут  земля  особлива  —

Талантом  квітуща

І  стояла  проти  зла

В  обороні  духу,

Щоб  жива  була  УПА

Силою  на  слуху,

Яка  трясла  сатану

В  самому  кремлі

І  допалась-розіпнула

Гада  на  гіллі...

Гойдається

Синьо-жовте

Знамено  в  тризубі

І  вітає  Силу  древню,

Що  несу  в  потузі..,

Та  все  тайно  і  незвично,

В  ясноті  та  сонці,

Бо  це  Святощі  незвичні

І  будуть  в  потомстві

Раду  мостить

В  трудний  час

І  лиху  годину,

Щоби  Духом

Чашу  Грааля

Випить

Й  воскресить  Родину

Тими  справами  святими

І  вірою  Духу,

Яку  виплекали  ми  —

Українці,

Й  вискочить  з  розруху

В  світ  великий,

Що  нам  винен,

А  не  ми  йому,

Бо  ми  його  заложили

Правди  Вірою,

Яку  в  Бога  вистраждали  —

Духом  серця

І  символом  сонця,

У  собі  собою...

   ***

В  Парижі  —

"Монстром  катакомбів"

Я  був  у  всі  часи

І  проклинали

Страхом  слів,

Що  були  без  краси,

А  у  Карпатах  —

Я  мольфар

І  добрий  чарівник,

Що  лікарем  є  для  тварин

І  людям  помічник,

Бо  хто  ще  знає  так

Життя

І  то  таємне  в  нім,

Як  вибраний,

Що  тільки  я

Покликаний  у  цім

І...  не  тому,

Що  я  хизуюсь,

Або  величність  грає,

А  це  —

Призначення  важке,

Мене  в  собі  тримає..,

Бо  хто  це  зробить,

Як  не  я  ?  —

А  в  цьому  суть

І  зміст  мого  призначення,

Яким  я  волю  Вседержителя  —

Для  рівноваги  Сил  у  Всесвіті

І  захисту  Віри  людей

У  світі,

Що  у  Надії  сповідають

Любові  Воскресіння,

Тримаю  цей  рубіж

Один,

Як  вірний  Божий  воїн

І  його  син...

   ***

Десь  тут  Пегаса  я  знайду,

Щоби  мені  служив,

Коли  на  травах,

В  повноті,

Від'ївся..,

Не  бідив,

А  дочекався,

Що  удвох

Ми  шлях  підземний  взяли

І  вже  помчали,

Полетіли,

Підківки  зазвучали

У  срібнім  гомоні

Тих  слів,

Що  в  пісні  вигравали  —

Ще  древнім  зоряним  архівом,

Як  звичаєм  тримали  :

Тут  завжди  —  від  колиски

Й  до  остатку,

Співали...

Співали

І  співали,

Щоби  у  цьому

Міцність  свого  Слова

У  мові  українській  мали,

Якою  в  силі  доливали

До  джерела  животворящого,

Щоб  дубом

Та  калиною

У  корені  Роду  стояли...

   ***

Від  Києва  у  Чернігів

Під  землею  траса,

Бо  тут  їздили  лиш  знані  —

Не  повозу  маса,

Як  тайний  гінців

Шлях  був  тут  прямий

І  вже  я  з  Пегасом  тихо

Шукаю  новий,

А  чи  старий  —

Скритий  в  стежці

Маленький  прохід,

Яким  йде  в  таємні  двері  —

В  Чорній  Дірі  хід

До  старого,

Підземного,

Таємного  Храму,

Що  у  колах  концентричних

Має  силу  знану

І  який  й  тепер  святий  —

Найсвятіший  в  світі,

Щоб  не  крити..,

Бо  це  тут  родила  нас

Мати  Світу  в  квіті

І  понесла  благословити  —

Вседержитель  Сили

Поклав  руки  і  промовив

Слово,

Як  спожите,

Що  ввійшло  у  тіло

Й  мозок,

Щоби  оживало

В  серці  цьому  —

Україна,

Яке  вона  мала...


   ***

"Кам'яна  могила"*  —

Зараз

Її  називають,

А  колись  —

"Шу-Нун"  *,  в  легендах,

Її  споминають  —

Найдревнішу

І  таємну

Столицю  життя,

Яка  вічна  була  й  буде

Поки  живу  я,

Де

"Рука  Життя  Цариці"  *

Сотворила  нас

І  ввійшла  в  людське

Навіки,

Як  окраєць  землі  Бога  —

Україна,

В  глас,

Бо  сюди  привіз  тихцем

Реліквії  Слова,

Щоби  тут  родивсь

Пророк  —

Із  землі  обнова,

Де  належить  і  буде

Воля  в  крові  взята

На  олтарі

Ангелів,

Що  зійдуть  народ

Свій  віри

Життям  захищати,

Щоб  омити

Й  приготовить

Їх  для  столу  Бога,

Де  у  Віку  Деміурга  *

Жде  нова  дорога  —

Вибраних,

Яких  родив  він

Ясою  живих,

Тих,  що  стала  в  бій

З  нечистим  ворогом  —

Зайдою  кремля,

Щоб  очистилась  планета  —

Воскресла  Земля...


***

Гримить

І  лязгає  війна,

Скрегоче,

Дмить,

Палить  вогнем

І  п'є  гарячу  кров

У  гніві  зла  —

На  чужій  землі

Еліта

Десантних  військ

Лягла

І  плаче,  в  жалобі,

Комбат  їх  ледь-чуть,

Де  ще  живий

Аеропорт  Донецький  —

Українським  потугом,

Що  "Кіборгами"  звуть,

Їх  всіх  в  землю

Зрівняв  —

Непроханих  гостей,

Як  ворогів  і  зайд,

Щоб  кремль  одумавсь

І  забрав,..

Втікав,  поки  не  пізно,

Вибачився..,

Ні  !

Прокляття  вам  !

Нас  не  зламати  !

Ще  порох  є  в  порохівниці  :

Іще  жива  козацька  мати

І  нам  два  рази  —

Не  вмирати,

Бо  це  є  —

Українська,

Свята  у  Господа  земля..,

Наша,

Навіки  і  повік,

Як  вибрана  мати,

Як  життя...


***

Я  тихо  ввійшов

У  то  тіло  невидиме,

Яким  вже  Реліквії

Мав  в  охорону

І  зайд  я  на  ніж

Підіймав,

Різав,

Колов,

Голомшив  до  скону  —

Невидимий  у  пітьмі,

Бо  поруч  стояли,

Лежали  до  бою

Готові

Козацькі  —

Самооборони

Сини,

Як  вибрані  Богом  —

У  захист  пожертви,

Ангели

І  тихо  промовив

Перун,

Щоби  Велес  почув,

До  Лади  у  снайперськім

Обладунку  :

"Пора  !

Вже  прийшла  ця  пора,

Щоби  Русь  нашу

Вічну

Святу

Відродити

У  правді  історії,

Як  ми  живі,

Бо  стали  воскреслі

Для  цього  ратунку  !"


***

Тихо  лягали

На  землю,

Десантом,

Москальські  заблудші

Сини,

Що  були  до  цього

Найкращі,..

Бо  з  тими  я  був  —

Кіборгом  гри,

Що  силу  криваву  війни

Привязали,

Змирили,

Втихомирили,

Приручили..,

Ми  —

Добровольчі  батальйони

Донецького  аеропорту,

Де  всі  —  у  смерті

Рахунку

І  перед  Богом

Одне  —

Брати..,

Ми  були  й  залишились

В  цьому,

Як  пам'ять  святая  народу

В  безсмерті  та  вірі,

Бо  —

Ми  воскресали

І  знову  вмирали

Та  з  Богом  лаялись

І  вертались

На  місце  своє

В  строю,..

Цьому  вічному,

Цьому  незгасному,

Цьому  живому,

Що  є  Україна,

Що  серце  у  грудях

І  наша  надія  —

Ми  були  живими

Й  полишились,

Захистом,

Вічно

В  ньому  —

За  матінку  нашу,

За  Правду

І  віру,

За  щастя  та  землю,

Дітей,

Внуків,

Сім'я  святе,

Що  Господь  возлеліяв

Козацькою  силою

Ясси  в  бою,

Як  вічне  та  праведне  --

Братством  у  дію...


***

Недовго  кремлю

Тяжіти

У  злобі  праведного

Дня,

Бо  вже  вернулися

Ангели,

Що  вічна  рать  Господня

І  труби  Божі

Провістили

Прихід  Пророка  *

В  цій  землі,

Що  зветься  здавна

Русь-Оранта-Україна,

Як  свята  Господа

Земля  —

У  Божій  силі

Й  правди  люті,

Коли  просіє

Через  сито

І  очистить  зло  Землі

У  своїй  праведності

Сили,

Щоби  воскресли  древнім

Співом

Бояна

Словянські  древні

Духу  віри  Боги,

Як  всі  Всевишнього

Сини,  —

Як  правди  Ангели,

Як  Козаки,

Як  Кіборги  *...


   ***

Бій  закінчивсь  —

Сурми  грають

І  шикуються  ряди  :

Хто  до  пекла  —

Тим  направо,

А  до  раю  —

"Йдіть  сюди..!"

Сам  Господь

Причастя  дає

Українцям,

Як  своїм,

І  говорить,

Що  вертає

Їх  додому,

По  однім..,

Бо,  хто  буде

Захищати

Край,

Що  вибрав  Бог,

Як  свій  ?

Він  Aнгелами,

Щоб  знати,

Посила  їх

Знову  в  бій...

Не  бере  їх

Куля  й  лихо  —

Смерть  у  поміч

Їм  стає,

Бо  козацька

Мати,  тихо,

У  молитві

Додає  —

Свого  серця

Міць  життя,

Де  вложила

Ту  незламність

Для  синочка-козака

І...  коли  сурма

Заграє

Переможний  марш

Живих  —

Ці  герої

Не  вмирають,

Вони  між  нами,

Бо  послав

Господь

Святих,

Щоби  в  Гібридній  війні,

Якою  править  кремль,

У  злобі  та  фальші,

І  провадить  проти  світу

Та  України  —

Воскресла  Істина

Всевишнього  Бога

Правди,

Як  доцільність  творення

І  народження,

У  надії,

Нової

Української  вибраної

Нації  —

Омофором  захисту

Та  охорони  древніх  Богів

Віри...


   ***

Покладено  реліквії,

Промовлено  слова

І  проросла,

В  розділеній  землі  —

На  статуї  Будди,  *

Небесная  трава,

Як  предзнамення,

Що  уже

Іде  —

У  силі  Духу,

З  України,

Вибраний,

Якого  провістили  небеса

І  квітка  Удумбара  *  —

Народився  і  гряде,

Щоби  розірвати  завісу

Тайних  і  нескінчених

Знань,

Якими  оживає  люд

І  вся  свята  Бога

Земля,

Яку  звати  —

В  древнім  Господнім

Слові  любові,

Ятрань-Волінана-Русь-Україна*...


   ***

Знову  сум  огортає  мене

І  тривога

За  серце  взяла  —

Що  казати  слова,

Як  тільки  би  була  жива

Сила  Вишнього  Бога,

Що  живим  народився

В  дитині,

Яку  я  приніс

Сам

На  олтар

І...

Втрачати..,

Прийдеться  втрачати

Знову  сина,

Якого  не  маю  я  права

Пізнати,

Щоб  не  знали  його

І  не  вбили,

Бо  маленький  іще,..

Та  вже  Лев,

Як  зумів  прорости

В  слово  Істини

Серед  люду  Тьми,

Бо  Тілець  увійшов  —

В  знаки  циклу,

Між  небесними,

Вже,

України  дітьми...


   ***

Колишеться  дощ,

Дріботить  в  ньому  вітер

Листками

І  я  тихо  пишу

В  Задзеркаллі  поеми  слова,

Де  готую  нового

Охоронця  думками,

Знов  у  дію  таємну,

Що  на  зміну  іде,

А  ще  не  знає  яку,..

Бо  скриті  діла...

Біля  мене  зігрілась

Моя  стара  подружка

З  косою

І  Пегас  до  вогню

Підтягнув  стремена,

А  я  дуже  спішу,

Щоби  встигнути,..

Встигнуть,  як  смеркне

У  свічці  вогню

Тихий  слід  на  стіні,

Що  на  зорянім  небі  —

Тінь  моя

Та  мого  послання,

У  Роді,

Всім  наступним

Козацьким  полкам  :

4-й  космічний  флот  *

Живий  —

У  звитязі  і  міцності,

(Слава  козакам  !)

Що  в  погоні  за  новим

Освятить

Матір  Світу

І  мене  воскресить,

У  новім,  життям  —

Із  пів-віку  в  роках..,

Бо  я  тільки  засну  —

У  Титанів  на  плечах

Регалій,

Де  сіяючий  німб  —

Початок  нового  життя

І...  слідами  відбиток

Ми  тоді  понесемо

У  космос  повсталим,

Чим  хранителі  тайни,

Завжди  —

Були,

Є  і  живем,

Як  своє  розуміння

Призначення..,

Бо  ми  тільки  є

Дух,

Що  у  праві  життя

Поновив  нам  Отець  —

В  правді  Сили,

Як  його  виконавці  —

У  проросшому  Слові,

Незгасної

Мудрості  Істини...
---------------------------------------------
03.07.2017-08.09.2018;     Paris  ("BULAC"  /  "C.A.S.P")
=======================

(!!!)

Примітки  автора  :

----------------------------------

*  Фактум  (factum-fr.)  —  справа,  дія,  вчинок,  виклад  обставин  справи

----------------------------------

*  Від  Києва  у  Чернігів  дійсно  існує,  під  землею,  траса,  чи  дорога,  якою  можна  проїхати  трійкою  в  бричці  і  яка,  по  легенді,  служила  таємним  звязком  для  особливого  призначення.

----------------------------------

*  Спостерігачі  —  Ангели  захисту  Землі  та  людей  і  Реліквій  Коду  Всесвіту  Життя  у  рівновазі  Істини  пізнання  Вседержителя...

----------------------------------

*  Ассасіни  —  Орден  вбивць  Мусульманського  краю,  які  таємно  воювали  проти  Ордену  Тамплієрів  та  Хрестоносців,  а  в  наш  час  —  проти  всіх  Християн  світу,  як  терористи,  яких  спонсорує  фінансами  кремль...

----------------------------------

*  4-й  космічний  флот  —  Майбутній  військовий  охоронець  об'єднаних  сил  Землі.

----------------------------------

*  Матір  Світу  —  Біла  мама  Оранта,  сотворителька  і  роджениця  життя  слов'янських  дітей.

----------------------------------

*  Ятрань-Волінана-Русь  —  Назва  України  в  древні  дохристиянські  часи.

----------------------------------

*  Вік  Деміурга,  Час  Деміурга  —  Період  оновлень  світу  з  2012  по  2017  роки,  коли  проросла  квітки  Удумбара  і  провістили  народження  нового  Пророка  у  світі.

----------------------------------

*  Квітка  Удумбара  (Небесна  квітка,  або  Космічна  сила)  —  Проросли  квіти  у  1997  році  на  золотій  статуї  Будди  в  Південній  Кореї,  як  провісник  і  символ  народження  Нового  Пророка,  що  являється  нашому  світу  всього  раз  в  3  000  років  і  змінює  мислення  всього  людства  в  цілому,  принісши  нові  духовні  знання  Вседержителя  в  світ.

----------------------------------

*  Історичний  пам'ятник  і  священне  місце,  де  був  древній  Храм  Життя  (Запоріжська  обл.)  —  "Кам'яна  могила",  або  "Рука  Цариці  Життя",  чи  "Шу-Нун".

----------------------------------

*  "Світло  Часу"  —  Об'єднує  в  собі  реліквії  Сотворителя  Всесвіту..,  такі  як  —  Чаша  Грааля,  Яблуко  Життя,  Жезл  Влади,  Книга  Життя  і  Переродження  Всесвіту  та  інші,  що  не  можуть  бути  відомі  смертним,  а  тільки  особливо  посвяченим  у  Вище  Знання,  чи  Орден...

----------------------------------

*  Париж  спочатку  називався  Лютеція  —  ще  при  Анні  Київській,  королеві-рейні  Франції,  чоловік  якої  —  Генріх  І,  навіть  не  вмів  читати  і  писати,  тоді  як  вона  вільно  володіла  4-ма  мовами  і  підписувала  договірні  політичні  документи  своїм  іменем...

----------------------------------

*  Кіборги  —  захисники-добровольці  Донецького  аеропорту,  як  стратегічно  важливого  пункту  московської  агресивної  воєнної  експансії  на  терени  України  в  2014  році,  куди  був  кинутий  елітний  Псковський  москальський  десант,  що  весь  загинув  —  протягом  трьох  атак,  на  залишках  аеропорту  м.  Донецька  в  неоголошеній  війні
(близько  400  чоловік)  і  москалі  в  повазі,  після  цього,  прозвали  —   захисників  Донецького  аеропорту,  на  весь  світ,  іменем  невмирущим  —  "КІБОРГИ".

Донецький  аеропорт  був  взірцем  невмирущого  протистояння  Українського  вільного  народного  козацького  духу  супротив  кривавих  розрахунків  кремлівської  агресивної  тактики  Гібридної  війни,  що  має  спробу  очернити,  загарбати,  сплюндрувати,  принизити  та  знищити  Україну  і  в  наш  час...

Слава  Україні  !

Захисникам  України  слава,  як  Героям  !

=======================

(!!!)

Автор  :::

 Катинський  Орест  

 (Katynskyy  Orest)

======================



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016910
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2024
автор: MAX-SABAREN