В думках близьких до божевілля (я пишу)

В  думках,  близьких  до  божевілля,  
я  пишу́.
Після  багатого  застілля
життя  сучасного  -  похмілля  -
слова  окутують,  як  зілля
і  б'ють  свідомість,  ніби  гілля  
все  по  обличчі.  Це  свавілля
я  терплю
і  мовчки  всі  маскую  шрами
та  іду
вперед  .  Підйоми,  спуски,  ями,  
провалля,  злети,  святі  храми,
коліна  в  кров,  від  неї  плями  -
малює  розум  діаграми,
аналізує.  Збій  програми.
Я  пишу́.
Всі  коди  знову  від  початку.
Промовчу  -
розставлю  коми  і  трикрапку.
на  латці  залатаю  латку,
запишу  ще  одну  нотатку.
Чи  то  в  нестачі  чи  в  достатку
себе,  знайшовши  у  зачатку,
я  пишу́
в  думках  близьких  до  божевілля.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016968
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2024
автор: Ксенія Фуштор