Не сім"я то, а каліка.
Та, де курка кукуріка
Й півень, наче курка, сокотить.
Бо, як півень засокоче,
Курка робить все, що схоче,
І купує все, що їй кортить.
Гроші тратить на дурниці --
Зайві плаття і спідниці,
Хоч вже й не клює того добра.
Вона півника не слуха --
Все лапшу чіпля на вуха
І об нього шпори витира.
Але прийде час розплати,
Все на місце мусить стати,
Коли півень півнем заспіва.
Тоді курка зрозуміє,
Що "кукуріку" не вміє
І "ко-ко" -- то курячі слова.
Тож бо півні хай співають
А їм курки підспівають,
Хай співають разом доладу.
Хай "ко-ко" і "кукуріки"
Потечуть в сімейні ріки,
Що звучать під правильну дуду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016970
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2024
автор: Микола Холодов