За горами долами,
він її знайшов,
як свій дім залишив -
третій рік пішов.
Молода князівна.
Так , це в ті часи,
як у мандрах світом
вірний кінь носив.
Рицарське завзяття,
меч, шолом і бронь,
серце , як багаття...
Смієш? Спробуй, тронь.
Вже видніє замок,
десь там, батько, брат
і обійми мами...
Предки, що мовчать.
З додьньої дороги,
плем'ятмолоде,
дякуючи Богу
в дім жону веде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017009
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2024
автор: Олександр Холденко