На душі у нього - зима,
Хоч надворі спекотне літо.
Він один. І вона сама.
І збентежені поруч діти.
Відсторонений від думок,
На порозі нової генези.
Біля серця - тупий клинок.
А хотілося б гострого леза.
Він усе як належне прийме,
Не пойме лиш нікому віри,
Що життя на цім світі одне.
Буде інше, яскраве, не сіре!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017028
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2024
автор: Роман Селіверстов