Роберт Люіс Стівенсон ( версія перекладу Андрій Рубан )
З тонких дзвіночків вересу варивсь напій давно ,
Він був солодший меду , п’янкіший за вино .
Його варили , пили і спали у траві ,
Минали дні за днями в печерах у горі.
Прийшов король шотландський , страшний для ворогів ,
Розбив він піктів в битві , ганяв як пацюків .
Навколо гір червоних він полював на них ,
Стелив поля тілами і мертвих і живих .
В країні знову літо і верес червонів ,
Нема в живих нікого , хто ель варить умів!
Під вересу полями , гибоко у землі ,
Лежать в своїх могилах маленькі броварі .
Кружляли бджоли в полі , і птах співав пісні ,
Король помалу їхав на баському коні .
Хоч я тепер господар в гірській країні тій ,
Не спробував ще разу із вересу напій !
Cкакали охоронці , шукаючи сліди ,
І , раптом , чути крики- когось вони знайшли .
Під королівські очі , із темряви , на світ ,
З печери хлопець вийшов а з ним старенький дід .
Як скеля , незворушний , король в сідлі сидів ,
І голос , наче сурма , до піктів прогримів :
- Для вас одна дорога із цих страшних тенет ,
Як елю чарівного відкриєте секрет !
Вони стояли двоє , над урвищем самим ,
І голосом промовив старий до них слабим :
-Не поспішайте з стратою , шотландці ,вас молю ,
Я хочу щось сказати на вухо королю !
-Життя старим цінніше , а честь – для молодих ,
Тому , секрет напою вам покладу до ніг .
Хоча би кілька років , вхопить життя того,
Та сина я стидаюсь і докорів його !
В ту ж мить схопили хлопця, ударом збили з ніг ,
Мотузками зв’язали- щоб рухатись не міг.
Із урвища жбурнули в розбурханий потік ,
Лиш звідтиля долинув , немов би чайки крик !
-Боявся я за хлопця сказав бровар старий ,
Не витримає й видасть секретний наш напій .
Я ж не боюсь тортури і втратити життя ,
Навік рецепт чарівний піде у небуття !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017029
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2024
автор: Андрій Рубан