Кінь та осел на містку (за мотивами українських народних байок)

На  вузенькому  містку
Зустрівся  кінь  ослу.
Та  й  то  не  дивина,
Але  внизу  велика  глибина.

Кінь  форкає:  -Дорогу!
Задовольни  осел  мою  вимогу!
Осел  йому:  -  З  чого  це!
-Бо  розумніший  я!
-Хм,  хвилює  це  кого  це!
Достойніший  від  тебе  -  я!
-  Та  де  ж?!  Недарма  кажуть,
Дурний,  немов  віслюк!
-О-о-т  я  тобі  як  зважу,
То  буде  тут  тобі  каюк!
Чи  бач  знайшовсь,  розумна  голова,
Ти  сам  -  худоба  тяглова!  -

І  то  вони  так  сперечались,
Один  одному  дорогу  не  давали,
Не  вгледіли,  як  низько  впали.

Скажу  я  їм:  "Обидва  ви  дурні,
Бо  впертість,  тупість  не  прикрасять  дні!"
07.07.2024  р.

Оригінал
Кінь  і  осел  (байка)

Кінь  і  осел  зустрілись  на  вузенькому  мостику.  Кінь  каже  ослові:
-  Дай  мені  дорогу!
А  осел  уперся,  ні  з  місця,  і  каже:
-  Дай  ти  мені  дорогу,  я  достойніший  од  тебе.
-  Замовчи,  нікчемо,  -  гордовито  промовив  кінь,  -  іще  й  ти  здумав  собою  величатися!  Дурнішого  за  осла  в  світі  немає.  Не  дарма  у  людей  поговірка  склалась:  "Дурний,  як  осел!"  А  кінь  -  розумна  істота:  я  чоловікові  приношу  велику  користь.  Коней  вчать  нарівні  з  солдатами,  і  вони  все  дочиста  розуміють,  а  ти  що  -  дурний,  як  пробка.
-  А  ти  хоч  і  розумний,  зате  богу  противний,  -  каже  осел,  -  ти  такий  ненажерний,  що  тобі  корму  ніколи  не  настачиш.  Коли  ховавсь  Ісус  Христос  в  яслах  від  розбійників,  так  ти  все  сіно  пожер,  йому  нічим  було  прикриться  і  тебе  за  се  бог  прокляв,  а  я  хоч  і  дурний,  зате  угодний  богу.  На  мені  божа  мати  їхала  у  Єрусалим,  а  ти  що...  Кінь  має  ослові  уступать  і  повинуваться.
Ото  вони  сперечалися,  сперечалися,  один  одному  дороги  не  давали.  А  далі  кінь  із  гордості  кинувсь  напролом,  щоб  збити  осла  з  мосту,  а  самому  пройти.  Осел  теж  подався  уперед,  -  і  обидва  полетіли  у  воду.  Бовтаються  в  рівчаку  і  ніяк  не  можуть  вилізти.
На  той  час  біг  по  місточку  собака,  розпитав,  з  якої  причини  вони  попадали,  і  сказав  їм:
-  Обидва  ви  дурні,  гордість  і  тупість  -  між  собою  брати.  Якби  один  з  вас  був  учтивий,  дав  би  іншому  дорогу,  то  все  було  б  по-доброму.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017037
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2024
автор: Ростислав Сердешний