Завмерло все. Стояла тиша
і красень ліс осінній спав,...
з височини хмаринка лишень
несла рожевий Сонця сплав.
Багряний захід золотився,
Переливався кожну мить...
Цим видноколом світ напився.
Там журавель вдогін летить...
Неначе хоче зупинити
плин щовечірньої зорі –
та ні... не заплатити мита,
день вже згасає на одрі.
Палало в тиші повечірній
кружало Сонця золоте...
ліс спав і вже згущались тіні,
ніч поспішала навпростець.
В’ячеслав Шикалович
13.10.05р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017067
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2024
автор: Променистий менестрель