Вона стріляла ревнощами швидко.
Та вбити просто не могла...
Її любов ганебна! Пріла!
Жахіттям сповнена від дна
Твого́ стакана... Витримане віскі!
Вона цілує ніжно не тебе.
Вона торка руками інших.
Де ти, вже сонце не встає...
Треті зайві люблять вдруге.
Їм на заваді буть не смій.
Вона стріляла ревнощами грубо,
Щоб в клубі бути не самій.
Вона тебе любить не може.
Її приціл убив стількох!
Вона завжди ́ стріля по інших,
Щоб зранку знов зробити вдох...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017081
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2024
автор: Тетяна Білогай