Нема людини, а була
Пішла зненацька ненароком
Була красива й молода
І жити б їй ще доста років
Ще й залишила по собі
Свічу яка не догорає
І я скажу, друже, тобі
Це не Господь за щось карає
Така вже доля у людей
Нажаль не можемо впливати
Хоч маєш й тисячу ідей
Та всіх не можеш осідлати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017104
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2024
автор: tosikosan