А ти мені пробачив, що пішла,
В душі, лишивши ще любовні ноти,
Та в серці, ніби втрачена весна
Струною відчувала рідні кроки.
Я знаю, повернути так хотів
Ті миті неповторні, мовби зорі
Та бачиш, що утримать не зумів,
Ми розійшлись, мов кораблі у морі.
А ти мені пробачив, що пішла,
Подарувавши ту красу і ніжність,
Неначе погляд кинула весна,
Яка лишила за собою вічність.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017139
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик