Жах!
(8.07.2024. був удар російськими ракетами навіть по «Охматдиту», в результаті якого багато постраждалих та вбитих).
О світе, ну, хіба ж це не межа,
Коли по дітях б’ють, по тяжко хворих!?
Як можна усвідомить такий жах,
Коли й на це пішов наш давній ворог?
Тебе не сколихнула новина,
Що й Охматдит-лікарня під прицілом?
Чим небезпечна для москви вона?
А мо’, то виклик, як ти це оціниш?
Невже й дитячі смерті проковтнеш,
Сформулювавши застережні фрази,
І співчуття свої нам надішлеш,
Азійську пожуривши знов заразу?
А може, біль тобі наш не болить,
Народжується сумнів мимоволі,
Невже й дитячу кров треба пролить,
Аби сплатить московії за волю?
Невже не відчуваєш ти вини,
Що кровопролиття таке дозволив?
Жорстокішої не було війни!
А може, й ти наляканий москвою?
Аби не втратить імідж свій крихкий,
Збиратимеш радбез тепер в ООНі,
Де також слід кремлівської руки,
Котра не знає, що таке закони?
«Умом Россию всё же не понять! –
Так визначив колись відомий класик,
Чи ж можна таку дикість не спинять,
Котра привести може до колапсу*?
9.07.2024.
------------------------------------------
* – транспортний колапс — ситуація, за якої кожне додаткове порушення руху транспорту призводить до ситуації, близькіої до повної зупинки руху.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017145
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2024
автор: Ганна Верес