Зніми, Світе, давно потерті окуляри,
Невже і очі в Тебе не болять?
Гра Вкраїна Тобі ізмучені фанфари,
Бідою вмиті люди голосять!
А журавлі летять сталеві та шалені,
Ті, що на смерть НЕЧИСТИЙ накував,
Що забирають душі в сорочки металеві
Туди, звідки ніхто ще не вертав.
Поглянь же, Світе, невже Ти ще не знаєш,
Як потопа Вкраїна вся в сльозах?
А ЧОРНИЙ посохом лиш смерті загортає
Й тягне лапи до Тебе вже в думках.
Вкраїна рідная, мов змучена дитина,
До Тебе руки простягає у мольбі!
За батька й матір, за доньку і за сина
Ти чуєш, Світе!? Встань! Допоможи!!!
09.07.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017193
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2024
автор: Аліна Ємельяненко