Ріка бачить сни в обіймах вечорових...
Залиша гарячі сліди свої його лагідній прохолоді.
Її босі ноги після скель, розпалених липневим полум'ям
стають невагомими...
Торкаються темно-синього шовку,
обплітаються подихом вітру...
Небо спрагло вбирає її вологу,
вибилискує зорями...
А на ранок, високе і чисте,-
стає куполом над головою.
09.07.2024р.
ID: 1017202
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 10.07.2024 00:01:01
© дата внесення змiн: 10.07.2024 00:01:01
автор: Іванюк Ірина
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017205
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2024
автор: Іванюк Ірина