Могильна трава (182)

Я  втрачу  все,
та  хочу  мати  більше.
Кудись  мене  несе,
той  біль  все  повільніше.

І  руки  мої  чисті,
надії,  плани,  щастя.
Але  при  всьому  хисті,
прожити  все  не  вдастся.

Мене  зжере  сумління,
мене  затопчуть  думи.
Сховаюсь  за  каміння,
і  там  розірвуть  пуми.

Я  втрачу  все  одразу,
частинами  потроху.
Не  видавлю  образу,
віддам  могилу  моху.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017216
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2024
автор: Zak_Marko