Знову ллються ріки
Крові. Йде війна.
Ну, коли навіки
Скінчиться вона?
Серденько страждає
І душа болить,
Бо війна триває,
Точиться… Ще мить,
І мине, здається,
В нас вона, однак
Кров і далі ллється.
Та вояк-козак
Б’ється, не здається
Ворогу в бою.
Доля хай сміється
Підло, та в бою
Буде захищати
Він свій рідний край –
Україну-мати,
Що кохає вкрай.
Буде перемога
В цій страшній війні
Нашою. Дорога
В ці трагічні дні
Нас веде до неї.
Прийде мир, і край
Наш, немов лілеї,
Як весни розмай,
Буде розцвітати
Буйно цілий вік.
Україна-мати
Більш не буде ввік
У війні страждати,
Буде вкрай радіть,
Щастя відчувати
Серцем кожну мить.
Євген Ковальчук, 24. 01. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017251
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2024
автор: Євген Ковальчук