Живемо в час, коли трагедія стає звичністю....
І чи не є це найбільшою дикістю,
Коли кожного дня смерть,
Руйнація, каліцтво і кров,
А щоб жити і не зникла нація
Потрібні ракети, гармати
І треба багато вбивати?
Але як ще захиститися від тих,
Хто вдерся до хати
І прийшов тебе убивати?
Тільки залізом, тільки вогнем,
Прозеленню, козацьким вождем.
11.07.2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017274
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2024
автор: Ростислав Сердешний