Після обстрілів лякає звичний шум, а тривога слух перерізає, і на нервах безперервно грає, з спекою під виключений струм... Наче трішки заспокоїла вода, що змочила губи й сиві скроні, взяв ікону в зморщені долоні, молюсь щоб обходила біда... Не соромлюсь зовсім своїх сліз, це не слабкість, не втрачаю віри, у випробувань немає міри, життя полетіло під укіс...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017280
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2024
автор: Олег Князь