Як ти далеко… (любій внучці Діаночці)

Мила  Діаночко,  як  ти  далеко,
Нас  розділяє  безмежності  небо,
Біла  хмаринка,  мов  ніжна  дитина
Твій  голосочок  по  відео  лине.

Швидко  зростаєш,  лиш  бачу  фрагменти,
Це  незабутні  для  серця  моменти,
Тільки  у  мріях  тебе  обіймаю,
Чую  відлуння  по  світу:  чекаю...

Перші  слова  і  твої  перші  кроки,
Ось  лиш  по  відео,  ніби  уроки,
Рідні  світлини  -  розкидані  миті
Все  по  частинках  у  книжечку  зшиті.

Знов  перелистую,  як  фотоплівки,
Ці  найдорожчі  для  серця  мандрівки
І  шепочу,  що  люблю  і  чекаю,
Зустріч  в  думках  і  ві  сні  уявляю.




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017281
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик