Кобальту синього вишу,
Липи мовчання пусткою,
Перекричати би тишу,
Зламаною пелюсткою.
Ладану димного, миру
У знерухомлені очі,
Тілу незламану віру
У ґетсиманські ще ночі.
Блукають вогні вечірні
З яблук, з ванілі, з жасмину,
З малини вуста нетлінні
Тримають життю хвилину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017297
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2024
автор: Валерій Лазор