Ми мрієм з тобою і знаємо будемо разом...
Чи зорі зійдуться, чи просто настане наш час,
Але в один день буде, якось, усе і одразу,
А в небі засвітить зоря лише тільки для нас.
І хай ми не юні, і молодість наша дозріла,
На скронях осілося срібло із пройдених літ,
Але ми з тобою у літі свій час зупинили,
Щоби у серцях розтопився задавнений лід.
Хоч ще невідомо допоки залишилось жити
І скільки топтати стежки та садити город.
Та треба надіятись й не зупинятись любити
Та впевнено йти - не боятись дрібних перешкод.
І сонце всміхнеться, веселкою зійде додолу,
Розтопиться лід і розквітнуть квітки серед трав...
І взявшись за руки, ми стежкою йдемо до дому,
І просимо Бога, щоб разом набутись нам дав.
11.07.24
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017300
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2024
автор: іванесса