Миру ми бажаєм,
Та іде війна
Та, що зневажаєм
Ми. Вона страшна,
А також безжальна
Дуже. Вкрай важка,
Цяя мить печальна
Досі протіка
Буйною рікою
В нашому краю,
Прониза стрілою
Душеньку мою,
В грудях розриває
Серце на шматки
І жалю не має.
Та війна таки
Ця у нас минеться.
Певен я цілком.
Доля нам всміхнеться.
Буде мир теплом
Ніжно всіх нас гріти,
Наче золоте
Сонце. Ми радіти
Будем, непросте
Це життя забувши,
Щоби не тужить,
Щастя роздобувши,
Щоб у ньому жить
Кожную хвилину
Й неповторну мить,
Завжди, без упину,
Доки не збіжить
Все життя земнеє
І уже навік,
Бо воно однеє,
Більш не буде ввік.
Євген Ковальчук, 24. 01. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017330
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2024
автор: Євген Ковальчук