Життя, на хвильку зупинись…

Життя,  на  хвильку  зупинись…

Життя,  на  хвильку  зупинись,
Не  поспішай,  не  створюй  кризу,
Здійму,  лиш,  голову  у  вись,
А  ти,  все  гнеш  мене  до  низу,
Я,  лиш,  свій  погляд  до  зірок,
Замріяно  спрямую,  часом,
А  ти,  на  шию  –  стриб  і  скок!
І  в  землю  пхаєш  мене  носом.
Я  розумію  натяк  твій  –
Потрібно  до  землі  звикати…
Але,  життя,  прошу,  постій!
Я  не  навчився  ще  літати…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017359
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2024
автор: Костянтин Вишневський