* * *
Ми не вип’ємо цю ніч до дна,
не пригубимо бодай ковточок.
Не журися, не твоя вина,
пересох моїх думок струмочок.
На каміні запалюю свічу,
вогником окрилення розбудить.
Напиши хоч ти, коли мовчу,
ніжністю наповни мої груди.
Серед тисячі потрібних слів
розрізню твоє палке бажання,
а над ранок в лоні віщих снів
знов відчую повіви кохання.
Повідо́м, до ранку не засну,
всі твої листи для мене свято.
Про любов пиши і про весну,
і про мрію сонячну й крилату.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017364
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2024
автор: на манжетах вишиванки