Козацька подруга

Багато  літ  тому  назад
Брали  мене  в  похід  звитяжний,
Кожен  козак  мені  був  рад,
У  них  я  завжди  у  пошані.

Міцним  пахучим  тютюном
Мене  усі  та  й  набивали,
Під  час  спочинку  між  боями
Сизий  пускала  я  димок.

Дві  подруги  у  козака,
З  якими  він  був  нерозлучний,
Це  гостра  шабля  замашна
І  я  козацька  добра...(  люлька).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017369
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2024
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський