Бредем своєю долею



Околиця,  околиця,
Шлях  битий  понад  полем,
До  тебе  вітер  тулиться,
Дарує  Небо  ролі.

І  все  знайоме  стелеться
Під  тінню  тополиною,
Все  каже  –  перемелеться,
Гірчило,  що  полином…

А  верби  понад  річкою
Гуляють  у  дозвіллі,
Як  місячною  нічкою,
Днем  ясним,  літнім,  зрілим.

Рікою  прохолодною,
Стежина  в  деревії  вся  –
Бредем  своєю  долею
Босоніж,  де  роса.

В’ячеслав  Шикалович
12.07.2024р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017378
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2024
автор: Променистий менестрель