Іду я полем до ставка,
Сонечко ласкаво гріє.
З краю в край ростуть жита
І льон, як небо голубіє.
З під неба ллється жайворонків спів,
Над житом ластівки пурхали.
Шепоче вітер поміж колосків,
Цикади гучно стрекотали.
Вітер з поля навівав
Духмяні різні аромати.
Хор птахів і цикад співав,
Це рай земний, України-Мати.
Небесна ллється благодать
І стелиться по всій Вкраїні.
Людина зможе Боже знать,
Коли сповна любові і надії.
Червень 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017396
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2024
автор: Сокол