Вона трима його за груди,
Вони мчать крізь час уночі,
Де по вікна вросли споруди,
Де загублено брам ключі.
Їх двоколіс несе, мандрує,
Він їде, та вона веде,
Він думає, що він кермує,
Але рухає їх не те.
Вона має уже два серця,
І шалений адреналін,
Їх тримає єдине скерцо,
Він направду вже не один.
Вона ойкає на камінні,
Він промовляє стиха: Най,
Які ж б' один одному вірні,
Світла поступ, рухомий рай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017400
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2024
автор: Валерій Лазор