Полетіти б за десять галактик
Мені вже цей світ остогид
Серед тисяч загаданих практик
З цієї найкращий вид
Полетіти б за десять галактик
Далі від метушні і шуму
Може там теж живуть люди
Може там не так все сумно
Полетіти б за десять галактик
Там немає зла, зневаги
Там немає пустих словечок
В очі гордо говорять правду
А не просто кудись за плечі
Полетіти б за десь галактик
Не знаходжу собі тут місця
Моя посмішка вже геть не щира
Моїм цінностям тут не місце
Полетіти б за десять галактик
Бодай не на довго, на мить
І десь там на зупинці "Сонце"
Крок на волю...
І все згорить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017459
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2024
автор: Незнайомець