Полетіти б за десять галактик

Полетіти  б  за  десять  галактик
Мені  вже  цей  світ  остогид
Серед  тисяч  загаданих  практик  
З  цієї    найкращий  вид

Полетіти  б  за  десять  галактик  
Далі  від  метушні  і  шуму  
Може  там  теж  живуть  люди  
Може  там  не  так  все  сумно

Полетіти  б  за  десять  галактик
Там  немає  зла,  зневаги
Там  немає  пустих  словечок  
В  очі  гордо  говорять  правду  
А  не  просто  кудись  за  плечі

Полетіти  б  за  десь  галактик
Не  знаходжу  собі  тут  місця  
Моя  посмішка  вже  геть  не  щира  
Моїм  цінностям  тут  не  місце

Полетіти  б  за  десять  галактик  
Бодай  не  на  довго,  на  мить  
І  десь  там  на  зупинці  "Сонце"
Крок  на  волю...
І  все  згорить...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017459
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2024
автор: Незнайомець